Рустем Умеров новий міністр оборони України
В Україні в розпал війни відбулася зміна міністра оборони, причому без криків про неприпустимість “заміни коней на переправі”.
Колишнього міністра Резнікова ніхто не звинувачує в особистій корумпованості, — його провина, скоріше, була у нездатності створити стовідсотково ефективну команду. Тільки так можна пояснити призначення на цю посаду Умерова, бо його кандидатура в РФ практично неможлива, за багатьма ознаками, унікальна і для України.
Справа не в тому, що Умеров у 1999 році закінчив Кримський ліцей для обдарованих дітей (чи мало розумних дітей?) і після закінчення ліцею поїхав до США, де став стипендіатом FLEX (“Програма обміну майбутніх лідерів”), хоча і це дуже відрізняється від рівня освіти путінської «еліти». І тим більше його вік — 41 рік — сам по собі глузування з путінської геронтократії.
Навряд чи Зеленський керувався релігійними міркуваннями при призначенні Умерова, але сам факт призначення міністром оборони країни мусульманина-сунніта, що воює з Росією, — це настільки явний плювок у всю внутрішню і зовнішню політику РФ, що його «змаченість» повністю оцінять швидше росіяни, ніж самі.
Мусульмани-суніти поза РФ — для Росії екзистенційний ворог, їх вона люто ненавидить і завжди, навіть на шкоду собі, підтримує режими, які здійснюють їхній геноцид: Сирію, Іран, Китай тощо.
Російські ж мусульмани зведені до рівня “бойових холопів”, лояльність яких путінському режиму визначається виключно готовністю померти за РФ (не готовий? терорист!).
І тепер російські мусульмани бачать, що у Росії, яку вони зобов’язані захищати, вони – парії, а в Україні – військовий міністр-мусульманин. Який висновок вони зроблять?
Національний фактор при призначенні, звичайно ж, мав місце: радість і гордість кримських татар важко передати, бо вони усвідомлюють довіру, яку їм надали. Зеленський, вочевидь, “уміє у символізм”: призначити кримського татарина міністром оборони перед визволенням Криму – це дуже сильний перебіг. Фактично це карт-бланш: кримський татарин – головний зі звільнення своєї землі.
І тим не менш, швидше за все вирішальну роль при призначенні Умерова грали його професіоналізм і широкість зв’язків, яких, мабуть, не було навіть у Зеленського до його каденції:
- До вчорашнього призначення Умеров очолював Фонд держмайна. У РФ аналогічну посаду вперше очолив Чубайс, чиє прізвище в сучасній російській мові позначало злодія галактичного масштабу. Але під час керівництва Умерова Держмайном там не було жодних скандалів/звинувачень у корупції, розкраданнях тощо. Це, найімовірніше, і стало визначальним чинником призначення.
- Померів — із багатої сім’ї бізнесменів, але за критеріями РФ він анти-олігарх: замість того, щоб тягнути гроші з держави, він, навпаки, вкладав їх у країну, причому задовго до обрання до Ради та планів роботи у владі.
- Колу спілкування Умерова позаздрить будь-який міністр: він давно особисто знайомий і регулярно спілкується:
- з президентом Туреччини Ердоганом та його зятем Байрактаром (тим самим, конструктором БПЛА);
- із нинішнім главою МЗС Туреччини Хаканом Фіданом;
- з наслідним принцом Саудії Мухаммадом бен Салманом;
- з правлячою родиною емірату Абу Дабі;
- і навіть із Романом Абрамовичем, у співпраці з яким він витягував “Азов” із російського полону.
Іншими словами, ще до вчорашнього призначення у Умерова вже було вибудовано свої персональні “діпвідносини” з низкою ключових політиків.
Разом: розумний, молодий, багатий — але не олігарх, державник, володар великих політичних зв’язків, професійний переговорник, і при цьому — не краде у держави і нічим владі не зобов’язаний.
Саме той типаж, який у путінській Росії давно знищено як явище.
Мабуть тому російські держЗМІ взагалі ніяк не відреагували на призначення Умерова — в російській системі координат таких людей не існує.
І, найголовніше: призначення Умерова дуже позитивно прийнято Генштабом і загалом ЗСУ, що дуже показово на тлі гарячого кохання ЗС РФ до Шойгу.
(Відділ аналітики BSSI)
Українська авторка та редакторка, яка спеціалізується на практичних матеріалах про побут, садівництво та сучасні технології для дому. Працює з онлайн-проєктами та пише статті, що допомагають читачам приймати прості й ефективні рішення у повсякденному житті.
