Напад Російської Федерації на Україну 24 лютого 2022 року мав кілька причин, які включають політичні, історичні, стратегічні та економічні аспекти.
Російське керівництво представило різні обґрунтування для своїх дій, проте багато хто з них піддається сумніву та критиці міжнародним співтовариством. Основні причини, наведені російським керівництвом:
- Захист російськомовного населення: Російська влада заявила, що напад спрямований на захист російськомовного населення на сході України, особливо в Донецькій та Луганській областях, які проголосили незалежність від України та були визнані Росією незадовго до вторгнення.
- Демілітаризація та денацифікація України: Президент Володимир Путін заявив, що метою операції є «демілітаризація» та «денацифікація» України. Ці терміни включають знищення нібито існуючої військової загрози з боку України та передбачуване порятунок України від націоналістичних елементів, які російська пропаганда асоціює з нацизмом.
- Запобігання розширенню НАТО: Росія висловлювала занепокоєння щодо розширення НАТО на схід та можливого вступу України до Альянсу. У зв’язку з цим вторгнення було представлено як спосіб запобігти військовому зміцненню НАТО біля російських кордонів.
Аналіз та критика цих обґрунтувань
- Відсутність доказів геноциду: Міжнародні організації та незалежні спостерігачі не знайшли доказів геноциду чи систематичного гноблення російськомовного населення в Україні. Ці твердження Росії розглядаються як привід для виправдання агресії.
- Суверенітет України: Україна є суверенною державою і її внутрішні справи не є легітимним приводом для військового втручання. Претензії на «денацифікацію» вважаються надуманими та безпідставними.
- НАТО та безпека: Вступ України до НАТО був малоймовірним у найближчій перспективі, і агресія Росії лише посилила прагнення України та інших країн регіону до членства в Альянсі. Дії Росії, навпаки, зміцнили східний фланг НАТО і збільшили його військову присутність.
Реальні мотиви та наслідки:
- Стратегічний контроль та вплив: Росія прагнула відновити свій контроль та вплив на пострадянському просторі, розглядаючи Україну як частину своєї сфери впливу. Контроль над Україною важливий для Росії з геополітичної точки зору.
- Деякі експерти вважають, що війна була використана російським керівництвом для консолідації влади всередині країни та відволікання уваги від внутрішніх проблем.
- Економічні інтереси: Україна має значні ресурси та стратегічне становище, включаючи контроль над важливими транспортними та енергетичними маршрутами.
- Історичні та культурні зв’язки: Путін та інші російські лідери неодноразово наголошували на історичних та культурних зв’язках між Росією та Україною, намагаючись виправдати вторгнення.
Напад Росії на Україну викликав міжнародне засудження, запровадження жорстких санкцій проти Росії та надання значної військової та гуманітарної допомоги Україні з боку західних країн. Конфлікт призвів до масштабних руйнувань, гуманітарної кризи та загибелі сотень тисяч людей, викликаючи глобальні економічні та політичні наслідки.