Про людську вдячність в залежності від місця знаходження
Відучилася 7 років на стоматолога у Москві. Була однією із найсильніших студенток на курсі. Ніколи не відмовляла однокурсникам у допомозі.
Завжди пояснювала матеріал, допомагала коли могла на іспитах. У відповідь отримала купу гидот — втрачені конспекти, друзів, яких кидали одногрупники в середині лікування (як тільки отримували залік).
Навіть одного разу стоматологічні матеріали вкрали в мене, користуючись моєю добротою. Переїхала жити до Нової Зеландії. Щоб тут працювати стоматологом, треба отримати місцевий диплом. Знову — одна з найкращих на курсі.
Однокурсникам допомагаю, коли можу. І вгадайте що? До кінця першого семестру хлопці зібралися і спекли мені торт на знак подяки. Тому що тут люди не вважають, що їм усі все винні.
Маркетінг існував завжди
Якось у своєму житті письменник Генрі Джеймс написав книгу, але її ніхто не купував.
Минали дні, і письменник, не витримавши, подумав і вирішив подати оголошення в газету, щоб хоч якось зацікавити людей своєю книгою.
Він написав лише одну пропозицію: «Молодий красивий мільйонер хотів би познайомитися з дівчиною, схожою на героїню з книги Генрі Джеймса».
Рівно через добу він повернувся в офіс, і яке ж було його здивування, коли він дізнався, що весь тираж розкупили за цю добу
Українські анекдоти про лікарів
— Лікарю, а довго ще я лікуватимусь у вас?
— Доки я іпотеку не виплачу
Ще декілька анекдотів українською мовою
Італійські канікули російських туристів