Генічеськ та Херсонська область під російською окупацією
Нехай вас не бентежить те, що російська влада окуповані частини Херсонської та Запорізької області називає «новими» або «звільненими» територіями. На паркані теж багато чого пишуть але це не означає, що там те, що написано.
За фактом і лівобережжям Херсонщини та Генічеська разом із Генічним районом це окуповані і потім анексовані частини України. У чому ж полягають ці факти? Давайте розберемося.
Тут по містах та селах стоять російські військові гарнізони, порядок у розумінні російської адміністрації, підтримують російські поліція та спецслужби.
На всіх керівних постах – відряджені з Росії особи. У поліції, у ФСБ, в адміністративних органах управління окупованими територіями. Місцевих до влади не допускають та використовують як ширму для проведення політики Кремля у регіоні.
Фронтменом влади на окупованій території є нечисленна команда Володимира Сальдо з Херсона. Всі інші посади до низової ланки зайняті приїжджими з областей РФ.
У принципі так було у 2014 році за анексії Криму. Особливо це було видно на прикладі прокуратури окупованого Криму, коли фронтменом там виступала колаборант Наталія Поклонська, а всі її заступники і більшість керівників відділів були з російської глибинки.
Як проходив «референдум» про входження Херсонської області до складу РФ
Після того як росіянам стало остаточно зрозуміло, що бліцкриг щодо зміни політичного керівництва України та повної окупації її території провалився, вони вирішили «застовбити» за собою на законодавчому рівні захоплені території.
Для цього використовували механізм референдумів, забуваючи проте те, що під час війни та на окупованій території ця в принципі демократична процедура не працює.
Вибори та референдуми там де все контролюється армією та силовими структурами це нонсенс. Чесність, справедливість та демократія в таких умовах не працюють.
Це все одно як би німці в присутності Бундесверу проводили референдум у Калініградській області, а сили самооборони Японії — на курильських островах.
Механізм ініціації референдуму на Херсонщині був простий. Спочатку з числа осіб, які підтримали російську окупацію, було призначено «Громадську раду Херсонщини», потім ця нікому не відома організація, яка не мала жодного кредиту довіри від місцевого населення, звернулася із закликом проведення «референдуму».
Цей заклик одразу почули голова Військово-цивільної адміністрації В.Сальдо, який був призначений на цю посаду російською владою.
Почутий і одразу ж на основі цього призову складено звернення до президента РФ
Там, своєю чергою, вже готові до таких звернень т.к. самі ж і ініціювали весь цей ланцюжок закликів та оголосили про проведення «референдуму».
Думається, що мало хто відмовить проголосувати за те, про що попросять члени виборчих комісій до складу яких входять озброєні солдати, які їх супроводжують.
Такий механізм проведення «референдумів» у Херсонській області.
Політика росіян по відношенню до населення на окупованій території
Тут із самого початку проходила політика видавлювання незадоволеного населення з окупованої території. У цій політиці активну участь брали російські силові структури, що відразу ж створили на підконтрольній ними території мережу нелегальних в’язниць, що отримали назву «підвали».
Через залякування проукраїнського та просто нейтрального населення було зменшено їхню частину, Херсонщина і звичайно Генічеськ стали знелюднюватись.
Життя в умовах відсутності права, закону та порядку саме по собі сприяло втечі населення з окупованих територій.
Щодо вікового населення проводилася політика батога та пряника. Коли батогом виступало те ж залякування » відправкою на підвал » , тобто. беззаконним арештом, тортурами та зникненнями людей. Пряником служила роздача безкоштовної гуманітарної допомоги у вигляді продуктових наборів та матеріальної допомоги пенсіонерам щомісячної допомоги 10.000 рублів.
По відношенню до молоді крім вищезазначених методів застосовувалося виховання школярів та учнів у необхідному росіянам дусі. Тотальна пропаганда у школах та училищах, створення численних молодіжних, як правило, воєнізованих організацій – це всі були інструменти роботи окупаційної влади по відношенню до місцевих жителів.
Слід зазначити, що за два роки впливу на уми населення росіяни в чомусь досягли успіху, коли з усіх боків чути наративи російської пропагандистської машини і при цьому відсутня контрпропагандистська робота України, то населення, що залишилося під окупацією, все більше переймається ідеями російських політтехнологів.
Активну роль роботі пропагандистської машини росіян серед молоді надали вчителі та викладачі з місцевого населення.